Оцінка НДС елементів ГЦН-195М при початковій динаміці перехідного процесу заклинювання валу/МПА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15276/opu.3.59.2019.04

Ключові слова:

CFD-моделювання, ГЦН, робоче колесо, перехідний процес, оцінка міцності, МПА, CAE-модель

Анотація

ГЦН є важливим елементом для безпечної експлуатації АЕС. В процесі обґрунтування можливості продовження ресурсу обладнання вітчизняних енергоблоків окрема увага приділяється оцінці стану корпусу ГЦН. Насамперед, це пов’язано з тим, що корпус насосу виконує функцію бар’єру безпеки, а також є важко змінним елементом РУ. Цілісність елементів ГЦН оцінюється для багатьох представницьких аварійних сценаріїв, які розраховуються за допомогою системних теплогідравлічних кодів типу RELAP/КОРСАР. В кращому випадку, в таких кодах насосний агрегат може бути представлений моделлю інерційної ланки першого порядку, що дає можливість імітувати його вибіг. Проте, такі моделі принципово не можуть відтворювати поведінку ГЦН при миттєвій зміні крутного моменту, а також при ударній зміні абсолютного тиску. Це, фактично, призводить до невизначеності відносно початкової динаміки при таких перехідних процесах, що може вплинути на якісні та кількісні характеристики процесів. Фактично, результати, які отримуються за допомогою нодальних теплогідравлічних кодів є безвідносними, тобто, не зрозуміло чи вони недооцінюють чи переоцінюють важливі для подальших міцнісних розрахунків термічні параметри. В роботі представлено спрощені CFD- та CAE-моделі ГЦН-195М для аналізу початкової динаміки перехідного процесу при його заклинюванні. Існує невизначеність стосовно абсолютного значення амплітуди динамічних навантажень при заклинюванні валу ГЦН, також залишається незрозумілим, до якої групи явищ слід відносити даний процес та наскільки врахування його є критичним при продовжені ресурсу елементів насосу. Розроблена CFD-модель, яка включає в себе об’єм теплоносія та CAE-модель елементів конструкції ГЦН, що утворюють однонаправлений інтерфейс взаємодії рідини та конструкції. CFD-модель була валідована на предмет повторення експериментальних характеристик насосу. Для аналізу перехідного процесу в проточній частині ГЦН було використано «метод стисливої рідини», який попередньо перевірений на коректність прогнозування характеристик класичного гідроудару. Результати подальшого аналізу НДС елементів ГЦН свідчать про відсутність критичних напружень з точки зору міцності конструкцій. Отримані за допомогою CFD, амплітуди зміни тиску для початкової динаміки розглянутих процесів (здебільшого МПА) можуть бути використані в якості коригуючих функцій для моделі насосу в системних теплогідравлічних кодах.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Ярослав Романович Дубик, “IPP-Centre” LLC

PhD,

Посилання

Безруков Ю.А., Лисенков Е.А., Селезнев А.В. Анализ возможности гидроударов в первом конту-ре реакторов ВВЭР. ОАО ОКБ «Гидропресс», г. Подольск, Россия. URL: https://studylib.ru/doc/ 767399/analiz-vozmozhnosti-gidroudarov-v-pervom-konture.

ANSYS Fluent User's Guide. 2013. URL: http://www.pmt.usp.br/academic/martoran/ notasmodelos-grad/ANSYS%20Fluent%20Users%20Guide.pdf.

Dubyk Y., Filonov V., Ishchenko O., Oryniak I., Filonova Y., Dynamic assessment of the core barrel during loss of coolant accident. Proceedings of the ASME 2018 Pressure Vessels & Piping Conference – PVP2018-84762, July 15–20, Prague, Czech Repuplic.

Near Wall Modeling – Turbulence Modeling Using Ansys CFX.

Пугачев П.В., Свобода Д.Г., Жарковский А.А. Расчет вязкого течения в лопастных гидромаши-нах с использованием пакета ANSYS CFX. Санкт – Петербург : Издательство Политехнического университета, 2016. 120 с.

Menter F. CFD Best Practice Guidelines for CFD Code Validation for Reactor-Safety Applications, EVOL-ECORA-D01. 2002.

Ломакин А.А. Центробежные и осевые насосы. «Машиностроение», 1966. 364 с.

Лагвинов С.А., Безруков Ю.А., Драгунов Ю.Г. Экспериментальное обоснование теплогидравли-ческой надежности реакторов ВВЭР. Москва : ИКЦ «Академкнига», 2004. 255 c.

Волков В.Ю., Голибродо Л.А., Крутиков А.А., Кудрявцев О.В., Надинский Ю.Н., Скибин А.П. Разработка CFD модели ГЦНА. Суперкомпьютерные дни в России 2016. 2016. ОАО ОКБ «Гид-ропресс», г. Подольск, Россия. С. 556–565.

Bestion D. Applicability of two-phase CFD to nuclear reactor thermalhydraulics andelaboration of Best Practice Guidelines. Intern. J. Nuclear Engineering and Design. 2012. 253. P 311–321.

Rahgoshay M., Hashemi-Tilehnoee M. Pressure distribution in the containment of VVER-1000 during the first seconds of large break LOCA. Intern. J. Progress in Nuclear Energy. 2016. 88. P 211–217.

BARC/1998/E/032, Fluid Structure Interaction Studies on Acoustic Load Response of Light Water Nu-clear Reactor Core Internals Under Blowdown Condition. Bhabha Atomic Research Centre. 1998. Mumbai, India.

Alamgir Md., Lienhard J.H. Correlation of Pressure Undershoot during Hot-Water Depressurization. Journal of Heat Transfer. 1981. Vol. 103. P. 53–55.

Нормы расчета на прочность оборудования и трубопроводов для АЭС. Москва : Энергоатомиз-дат, 1989. 525 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-03

Як цитувати

[1]
Filonov, V., Dubyk, Y. і Lukianenko, K. 2019. Оцінка НДС елементів ГЦН-195М при початковій динаміці перехідного процесу заклинювання валу/МПА. Праці Одеського політехнічного університету. 3(59) (Лис 2019), 25–37. DOI:https://doi.org/10.15276/opu.3.59.2019.04.