Термодинамічне моделювання розчинення кисню у воді.
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.1.65.2022.11Ключові слова:
Термодинамічне моделювання, Константа рівноваги, кисень, розчинність кисню, ПК «Селектор», Енергія ГіббсаАнотація
Розглянуто традиційні методи визначення розчинності кисню у воді. Показано їх переваги та недоліки. Відзначено, що особливо великі труднощі виникають при вимірі РК у реальному хімічному процесі, де температура та компоненти системи, а також їх співвідношення змінюються в часі. Запропоновано новий метод визначення розчинності кисню на основі термодинамічного розрахунку рівноважного фазового та компонентного складу системи кисень-вода шляхом мінімізації ізобарно-ізотермічного потенціалу Гіббса за допомогою програмного комплексу «Селектор». Модель заснована на точному рівнянні стану для розрахунку хімічного потенціалу парової фази та хімічного потенціалу рідкої фази. В результаті отримані математичні закономірності розчинення кисню у воді залежно від широкої області температур та тисків, що дозволяє значно полегшити та розширити діапазон достовірного контролю параметрів хіміко-технологічних процесів. Термодинамічна модель дозволяє проводити розрахунки, як у чистій воді, так у кислотних та сольових розчинах, а також з урахуванням парової фази і без неї. Подано рівняння константи Генрі для кисневого та повітряного середовища від температури в діапазоні 273...373 К та тисків до 10 атм., що дозволяє визначити будь-які проміжні значення. Для цього необхідно в рівняння підставити поточні дані температури та тиску, які легко піддаються виміру. Показано, що в межах цих діапазонів відхилення від експериментальних значень мінімальне 1%, що дозволяє використання представлених рівнянь у технологічних розрахунках. Визначено значення температури, при якому спостерігається мінімум розчинності кисню, для чистого кисню Tmin = 370.5 К, для повітря Tmin = 370.3 К., при цьому значення ентальпії змінює знак.
Завантаження
Посилання
Battino R. Oxygen and ozone. Pergamon press, Wright State University, Dayton, Ohio, USA. 1981. V.7.
Battino R., Rettich T., Tominaga Т. The Solubility of Oxygen and Ozone in Liquide. Journal of Physical and Chemical Reference Data. 1983. Vol. 12. No.2. P. 165–178. DOI: https://doi.org/10.1063/1.555680.
Гройсман А.Ш., Хомут Н.Є. Розчинність кисню у розчинах електролітів. Успіхи хімії. 1990. Вип. 8. т. 59. С. 1217–1250.
Clever HL; Battino R; Miyamoto H; Yampolski Y; Young CL. IUPAC-NIST Solubility Data Series. 103. Oxygen and Ozone in Water, Aqueous Solutions, and Organic Liquids. Journal of Physical and Chemical Reference Data. 2014. Vol.i 43. No3. P. 209. DOI: https://doi.org/10.1063/1.4883876.
Wilhelm E., Battino R. Enthalpy Changes on Solution of Gases in Liquids / В book: Enthalpy and Internal Energy: Liquids, Solutions and Vapours Chapter: Royal Society Of Chemistry , September 2017. Chapter 10. P. 30.
Чудненко К.В. Термодинамічне моделювання в геохімії: теорія, алгоритми, програмне забезпечення, додатки. Ін-т геохімії ім. А.П. Виноградів. Новосибірськ : Академічне вид-во Гео, 2010. 287 с.
Авченко О.В., Чудненко, И.А., Александров К.В. Физико-химическое моделирование минеральных систем: монографія. Москва : Юрайт, 2018. 2-е изд. 232 с.
Наміот А.Ю. Розчинність газів у воді: Довідковий посібник. Москва : Надра, 1991. 167 с.
Tromans D. Temperature and pressure dependent solubility ofxygen in water: a thermodynamic analysis. Hydrometallurgy. 1998. 48. P. 327–342.
Xiaoyan Ji, Xiaohua Lu , Jinyue Yan. Phase equilibria for the oxygen-water system up to elevated temperatures and pressures. Fluid Phase Equilibria. 2004. Vol. 222–223. P. 39–47.