Підвищення надійності і ефективності роботи баштових градирень АЕС
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.3.53.2017.07Ключові слова:
градирня, охолоджуюча ефективність, площа зрошування, розбризкуючі соплаАнотація
Наведено результати випробувань баштових градирень Рівненської АЕС з метою виявлення зміни їх охолоджуючої ефективності під час тривалої експлуатації шляхом порівняння фактичної температури охолодженої в них води з її розрахунковим значенням, яке визначалось за технологічною характеристикою, що була встановлена в попередній досліджуваний період. З метою встановлення можливості підвищення охолоджуючої ефективності градирень досліджено вплив додаткового збільшення площі зрошування градирень на ефективність їх роботи, а також виявлено вплив протизаморожуючого обігріваючого пристрою на охолоджування води в цих градирнях в літній період. Встановлено, що в порівнянні з попереднім дослідним періодом відбулося погіршення охолоджуючої ефективності градирень через порушення рівномірності зрошення градирень охолоджуючою водою. Це викликано засміченням і виходом з ладу недостатньо ефективних та маломіцних типових розбризкуючих сопел. Підвищення охолоджуючої ефективності градирень вдалося досягти внаслідок збільшення їх площі зрошування, а також в результаті зменшення неорганізованого витікання охолоджуючої води, що дозволило забезпечили більш рівномірну подачу охолоджуючої води на зрошуючі пакети і зниження її температури.
Завантаження
Біографії авторів
Иосиф Степанович Мисак, National University Lviv Polytechnic
Мисак Йосиф Степанович народився 8 квітня 1948 року в с. Нестаничі, Радехівського р-ну, Львівської обл. В 1967 році вступив, а в 1972 р. закінчив Львівський політехнічний інститут - спеціальність Теплові електричні станції. В 1972 році поступив на роботу в “ЛьвівОРГРЕС” де попрацював 37 років і пройшов шлях від інженера до директора з технологій та науково-технічної роботи.
З 1991 року працює асистентом, старшим викладачем, доцентом, професором, а з 1996 року по даний час завідувачем кафедри “Теплотехніки і теплових електричних станцій” НУ “Львівська політехніка”. З 1981 по 1983 р.р. перебував в службовому відрядженні в Югославії. В 1983 році в Белградському університеті захистив докторську дисертацію, а в 1994 році – докторську дисертацію в НАН України (Інститут газу). В 1996 р. - професор. З 2009 р. - Заслужений діяч науки і техніки України. На енергетичних об’єктах України та СРСР виконував більше ніж 250 науково-інженерних робіт.
Підготував 46 магістрів та 5 кандидатів технічних наук. Видав у співавторстві 14 книг, в т.ч. 5 монографій, розробив 21 нормативний та галузево-керуючі документ для Мінпаливенерго України, опублікував 424 праці, отримав 86 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України.
Є членом виконкому Західного наукового центру НАН і МОН України та очолюю секцію “Енергетика та енергозбереження”, член науково-технічної ради з теплоенергетики Мінпаливенерго України, двох спеціалізованих рад з захисту, докторських дисертацій, член експертної ради ВАК та ДАК України. Нагороджений знаками “Почесний енергетик України”, “Відмінник освіти України”, трьома бронзовими медалями ВДНГ СРСР, численними почесними грамотами.
М. Я. Кузнецова, National University Lviv Polytechnic
PhD
Т. І. Римар, National University Lviv Polytechnic
DSc, Assoc. Prof.
Ф. Д. Матіко, National University Lviv Polytechnic
DSc
Посилання
Власов А.В., Дашков Г.В., Солодухин А.Д., Фисенко С.П. Исследование внутренней аэродина-мики башенной испарительной градирни. Инженерно–физический журнал. 2002. Т. 75. № 5. С. 64–68.
Тепловые электрические станции / В.Д. Буров и др. 3-е изд. Москва: Издательский дом МЭИ, 2009. 466 с.
Кравченко В.П., Морозов Е.Н., Галацан М.П. Сопоставление охлаждающей способности асбе-стоцементного и сетчатого оросителя башенных градирен. Восточно Европейский журнал пере-довых технологий. 2011. № 50. С. 13–16.
