Формування органо-неорганічної протон-обмінної мембрани

Автор(и)

  • Антоніна Олександрівна Майзеліс Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"
  • Борис Іванович Байрачний Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"
  • Геннадій Георгійович Тульський Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

DOI:

https://doi.org/10.15276/opu.2.49.2016.17

Ключові слова:

протон-провідна мембрана, полівініловий спирт, гідратований оксид олова

Анотація

Застосування електролізерів низькотемпературного розкладання води з твердою полімерною мембраною є перспективним для одержання водню з використанням відновлювальних джерел енергії. Однак висока вартість мембранних матеріалів перешкоджає масовому впровадженню таких електролізерів. Більшу частину досліджень, напрямлених на розробку методик формування мембран, альтернативних Nafion®, присвячена органічним матеріалам. Мета: Метою роботи є розробка методики формування конкурентоспроможної протон-провідної мембрани на основі полівінілового спирту (ПВС) і неорганічних гідратів. Матеріали і методи: Для одержання мембрани у 2...10 %-ний розчин ПВС додавали гідратований оксид олова, перемішували і пошарово наносили на інертну основу, від якої готову мембрану у подальшому відокремлювали. Для покращення її механічних властивостей використовували армуючу сітку. Гідратований оксид олова одержували взаємодією розчинів хлориду олова і гідроксиду амонію. Результати: Досліджено умови формування протон-обмінної мембрани на основі полівінілового спирту і гідратованого оксиду олова. Одержано серію мембран зі вмістом гідратованого оксиду олова 30, 50, 70, 80 і 90 %. Показано, що суцільна плівка мембрани товщиною понад 100 мкм може бути отримана, якщо зміст полівінілового, що дорівнює або перевищує 30 %. Показано, що необхідно проводити зшивку ПВС у одержаній плівці. Структура одержаної протон-провідної мембрани являє собою ланцюги ПВС, зшиті альдегідом, між якими розташовані глобули гідратованого оксиду олова. Провідність мембрани забезпечується як рухомістю протонів гідроксильної групи ПВС, так і за рахунок часткової дисоціації гідратованого оксиду на поверхні глобул з утворенням угрупувань H3O+/H2O і OH-/H2O.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Антоніна Олександрівна Майзеліс, Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

PhD

Борис Іванович Байрачний, Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

Доктор технічних наук, професор, Академік АН ВШ України;

Геннадій Георгійович Тульський, Нацiональний технiчний унiверситет "Харкiвський полiтехнiчний iнститут"

DSc, Prof.

Посилання

PEM electrolysis for hydrogen production: Principles and applications / D.G. Bessarabov, H. Wang, H. Li, N. Zhao. — Boca Raton: CRC Press, 2016. — 389 p.

A comprehensive review on PEM water electrolysis / M. Carmo, D.L. Fritz, J. Mergel, D. Stolten // International Journal of Hydrogen Energy. — 2013. — Vol. 38, Issue 12. — PP. 4901–4934.

Charge and mass transport in the phenol-2,4-disulfonic acid-polyvinyl alcohol ion exchange membranes studied by pulsed field gradient NMR and impedance spectroscopy / V.I. Volkov, Yu.A. Dobrovolsky, M.S. Nurmiev, et al. // Solid State Ionics. — 2008. — Vol. 179, Issues 1–6. — PP. 148–153.

Ярославцев, А.Б. Протонная проводимость неорганических гидратов / А.Б. Ярославцев // Успехи химии. — 1994. — Т. 63, № 5. — С. 449–455.

Пат. 103734 Україна, МПК B01D 71/02 (2006.01), B01D 71/06 (2006.01), H01M 2/14 (2006.01), C25B 1/04 (2006.01). Спосіб формування протон-провідної мембрани / Майзеліс А.О., Байрачний Б.І.; патентовласник НТУ «Харківський Політехнічний Інститут» (UA). — № u201506664; заявл. 06.07.2015; опубл. 25.12.2015, Бюл. № 24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-07-15

Як цитувати

[1]
Maizelis А., Bairachniy, B. і Tul’skiy, G. 2016. Формування органо-неорганічної протон-обмінної мембрани. Праці Одеського політехнічного університету. 2(49) (Лип 2016), 117–121. DOI:https://doi.org/10.15276/opu.2.49.2016.17.

Номер

Розділ

Хімія. Фармацевтичні технології. Біомедична інженерія