Очистка паливних фракцій нафтопродуктів від сірковмісних органічних сполук

Анотація

Значний збиток навколишньому середовищу наносить спалювання моторних палив. Необхідність захисту довкілля привела до різкого посилення вимог до екологічних властивостей автомобільних палив, особливо до вмісту в них сірки. В сучасних умовах відбувається постійне зниження якості нафтової сировини, що надходить на переробку. З іншого боку підвищуються екологічні вимоги до якості палив. Все це робить актуальним вирішення проблеми знесірчення товарних нафтопродуктів. Підвищення якості нафтопродуктів можливо за рахунок видалення з них сірки. Тому знесірчення або десульфуризація – це одна з головних задач виробництва якісних нафтопродуктів. Метою цієї роботи є розробка і дослідження сучасних методів знесірчення нафти і їх порівняльна характеристика. Розглянуті сучасні технології по очищенню моторних палив від сполук сірки: каталітичного гідроочищення та окислювальні технології. Наведені експериментальні дані по окислювальному знесірченню нафтопродуктів перекисом водню з каталітичною системою та сумісний метод окисленням киснем в присутності вторинних спиртів з метою одержання палив, що мають вміст сірки менше 10 ppm, що відповідає стандарту ЄВРО-6. В результаті проведених досліджень показано, що ефективність процесу окислювального знесірчення паливних фракцій залежить від вмісту в них ненасичених сполук. Ступень знесірчення сильно знижується при високому вмісті останніх. При окисленні перекисом водню гідроочищених паливних фракцій з низьким вмістом ненасичених вуглеводнів вдається знесірчувати їх до вмісту сірки 10 ppm і менш. Проте, висока вартість окисника заважає впровадженню цього способу у виробництво. Тому у роботі уперше досліджено неописаний в літературі, поєднаний процес окислення сірчистих сполук в паливах киснем у присутності вторинних спиртів. Показано, що процес окислення з використанням вторинних спиртів протікає з великою швидкістю і підвищує ступень знесірчення. При цьому процес не вимагає дорогого реагенту - пероксиду водню, що забезпечує високи економічні показники і дає можливість використовувати його як альтернативу методу каталітичної гідрогенізації.