Міждисциплінарний підхід до формування інформаційно-навчального середовища.
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.1.54.2018.13Ключові слова:
навчальне середовище, інформаційні потоки, графічні образи, структура управління, цикл функціонування, формування стресостійкості, освітні проблемиАнотація
Притаманні навчальному середовищу різні види джерел інформації породжують різноманіття інформаційних полів і потоків, що створює
труднощі студентам у виборі засобів їх обробки, відображення та аналізу. Мета роботи – показати нові можливості, що надає геометризація інформаційних потоків в системі «студент – інформаційно-навчальне середовище» на міждисциплінарній основі. Вона дозволяє порівнювати інформаційні навчальні потоки з їх графічними образами – геометричними моделями, більша наглядність яких сприяє глибокому їх вивченню і аналізу за допомогою взаємозв’язаних параметрів і статистичних показників. Використання уніфікованих засобів виявлення структури інформаційних потоків і полів дозволяє аналізувати їх просторово-часову узгодженість. Це сприятиме оптимізації структури навчального середовища, адаптивність якого надасть студентам відчуття ефективності, а викладачам – нові можливості для створення інноваційних засобів для навчання і самонавчання.
Завантаження
Посилання
Chuhray A.G. (2017). Methodology for teaching algorithms. Harkov: HAI.
Smirnov B.A., & Guliy Yu.I. (2010). Engineering-psychological and ergonomic design. Harkov: Gumanitarnyiy Tsentr.
Rasmussen J. (2000). Human factors in a dynamic information society: where are we heading? Ergonomics, 43 (7), 869–879.
Venda V.F., & Venda Y.V. (1995). Dynamics in ergonomics, psychology, and decisions: Introduction to Ergodynamics. Norwood, NJ.: Ablex Publishing Corporation.
Mygal V.P., But A.V., Mygal G.V., & Klimenko I.A. (2016). An interdisciplinary approach to study individuality in biological and physical systems functioning. Scientific Reports, Nature Publishing Group, 6, 387–391.
Myhal V.Р., & Myha H.V. (2016). Cyber physical approach to study the functioning of dynamic systems. Kharkiv: Elektrotehnicheskie i kompyuternyie sistemyi, 22 (98), 354–358.
Dul J., Bruder R., & Buckle P. et al. (2012). A strategy for human factors/ergonomics: developing the discipline and profession. Ergonomics, 55 (4), 377–395.
Parasuraman R. (2003). Neuroergonomics: research and practice. Theor. Issues Ergon. Sci., 4, nos. 1–2, 5–20.
Kolomiiets O.V. (2015). Information training environment of the higher education institution as a factor of the future specialists professional training. Pedagogy and Psychology, 49. 203–210. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_ped_2015_49_23.
