Методика визначення біохімічної стабільності композиційних систем на основі гідроксиапатиту
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.3.50.2016.03Ключові слова:
біоматеріали, базальтова луска, гідроксиапатит, метрологічне забезпеченняАнотація
Зростання кількості людей з патологіями кісткової тканини обумовлює актуальність питання пошуку нових реконструктивних матеріалів. Водночас, при їх застосуванні можуть виникати різноманітні побічні ефекти, що є наслідком реакції відторгнення. Найбільшого поширення в остеопластиці отримали матеріали на основі гідроксиапатиту, оскільки цей матеріал характеризується своєю нетоксичністю, біосумісністю і корозійною стійкістю. Гідроксиапатит також за своїм хімічним складом є аналогом мінеральної складової кісткової тканини, що сприяє її регенерації. Мета: Метою роботи є розробка комплексної методики дослідження поведінки базальтової луски і композиційної системи «гідроксиапатит + базальтова луска» в середовищах, які імітують рідини живого організму. Матеріали і методи: Для оцінки біохімічної стабільності досліджуваних матеріалів було застосовано комплексний підхід, який включає спеціальну підготовку проб біологічних середовищ і проведення комплексного хімічного, фотоелектрокалориметричного й рентгеноструктурного досліджень. При проведенні фотоелектрокалориметрії для визначення кількості речовини було складено калібрувальні криві. Під час дослідження біохімічної стабільності композиційних систем «гідроксиапатит + базальтова луска» у фізіологічних середовищах для визначення кількості загального заліза у фільтратах було використано дві методики підготовки проб. Результати: На основі проведеного багатокомпонентного хімічного аналізу було розроблено методику, яка дозволяє зробити висновок про фізико-хімічну стабільність у взаємодії досліджуваних порошків базальтової луски і композиційних систем «гідроксиапатит + базальтова луска» з плазмою крові і розчинами Рінгера й Рінгера–Локка, які імітують рідини живого організму.
Завантаження
Посилання
Griffith, L.G. Tissue engineering – current challenges and expanding opportunities / L.G. Griffith, G. Naughton // Science. — 2002. — Vol. 295, Issue 5557. — PP. 1009—1014.
Путляев, В.И. Современные биокерамические материалы / В.И. Путляев // Соросовский образовательный журнал. — 2004. — Т. 8, № 1. — С. 44—50.
Bohner, M. Calcium orthophosphates in medicine: from ceramics to calcium phosphate cements / M. Bohner // Injury. — 2000. — Vol. 31. — PP. D37—D47.
Tadic, D. A thorough physicochemical characterisation of 14 calcium phosphate-based bone substitution materials in comparison to natural bone / D. Tadic, M. Epple // Biomaterials. — 2004. — Vol. 25, Issue 6. — PP. 987—994.
Биосовместимость / под ред. В.И. Севастьянова. — М.: ИЦВНИИГС, 1999. — 368 с.
Взаємодія компонентів композиційних систем гiдроксiапатит–базальтова луска з бiологiчними середовищами / Н.В. Бошицька, Ю.О. Федоренко, Л.С. Проценко та ін. // Доп. НАН України. — 2016. — № 5. — С. 67—73.
Гармаш, А.В. Метрологические основы аналитической химии / А.В. Гармаш, Н.М. Сорокина. — Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: МГУ, 2012. — 47 с.
Аналитическая химия. Химические методы анализа / ред. О.М. Петрухин. — М.: Химия, 1993. — 398 с.
Творогова, М.Г. Железо сыворотки крови: диагностическое значение и методы исследования (обзор литературы) / М.Г. Творогова, В.Н. Титов // Лабораторное дело. — 1991. — № 9. — С. 4—10.
ГОСТ 4011-72. Вода питьевая. Методы измерения массовой концентрации общего железа. — Введ. 01.01.1974. — М.: Стандартинформ, 2008. — 7 с.
ГОСТ 26239.7-84. Кремний полупроводниковый. Метод определения кислорода, углерода и азота. — Введ. 01.01.1986. — М.: Изд-во стандартов, 1985. — 19 с.