Попередження умов гідродинамічної нестійкості у системах безпеки з насосами ядерних енергоустановок.
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.1.65.2022.08Анотація
Вивчення гідродинамічної нестійкості у системах безпеки ядерних енергоустановок є актуальним. При детерміністичному аналізі безпеки АЕС на основі моделювання аварій необхідно враховувати можливість гідродинамічної нестійкості в робочому та перехідному режимах систем безпеки. Наслідками виникнення гідродинамічної нестійкості в системах безпеки можуть бути: значне погіршення умов тепломасообміну в реакторі та парогенераторах у процесі нагріву, підвищення потужності термогідроудару на обладнанні АЕС. встановлення та інші негативні наслідки. Негативними наслідками гідродинамічної нестійкості в системах безпеки АЕС можуть бути значне погіршення умов тепломасообміну та теплові гідроудари підвищеної потужності. Основними причинами гідродинамічної нестабільності в системах безпеки є інерційне запізнювання реакції регулюючої арматури та напорної характеристики насосів на «швидкі» зміни гідродинамічних параметрів систем АЕС. Метою цієї роботи є визначення методів мінімізації впливу причин виникнення гідродинамічної нестійкості у системах безпеки. Наведено методи обґрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов гідродинамічної нестійкості в стаціонарних робочих і перехідних режимах систем безпеки з насосами. Представлено методику обґрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов гідродинамічної нестійкості в перехідних режимах пускових насосів систем безпеки. Визначено умови стійкості в стаціонарних режимах роботи початкового парогазового об’єму демпферних пристроїв. Визначено мінімально допустимі розміри демпферних пристроїв, що відповідають умовам гідродинамічної стійкості в перехідних режимах насосів систем безпеки.
Завантаження
Посилання
International Fact Finding Expert Missing of the Fukushima Accident . Report of IAEA. Viena. 2011. 160 p.
OECD. Specialist Meeting on Severe Accident Management. Niantic (USA). June 2015. 237 p.
IAEA International Fact Finding Expert Mission of the Fukushima Dai-Ichi NPP Accident Following the Great East Japan Earthquake and Tsunami: IAEA Mission Report (IAEA, 2019) 78 p.
Воробьев Ю.Б., Кузнецов В.Д., Динь Ч.Н. Использование генетического алгоритма в динамическом вероятностном анализе безопасности АЭС. Обеспечение безопасности АЭС с ВВЭР: материалы 6-й междунар. науч.-техн. конф.. Подольск. Россия. 26–29 мая 2009 г. По-дольск : ОКБ «Гидропресс».
Борисенко В.И. О некоторых закономерностях последствий аварий на АЭС. Проблеми безпеки АЕС і Чорнобиля. 2012 №18. С. 6–15.
Применение вероятностных методов анализа безопасности АЭС при ис-следовании нарушений хрупкой прочности корпуса реактора / Б.Ю. Грищенко, М.А. Полянский, А.Е. Севбо, И.А. Семенюк и др. Ядерна та радіаційна безпека. 2013. №1(57). С. 22–25.
Вышемирский М.П., Мазурок А.С, Носовский А.В. Анализ влияния начальных и граничных условий на формирование термоудара корпуса реактора. Ядерна та радіаційна безпека. 2013. №1(57). С. 26–30.
Дробышевский Н.Д. Верификация и предложение механического модуля кода СОКРАТ к задачам расчета на прочность. Обеспечение безопасности АЭС с ВВЭР: материалы 6-й междунар. науч.-техн. конф., Подольск. Россия. 26-29 мая 2009 г. Подольск : ОКБ «Гидропресс».
Мазурок А.С., Алексеев Ю.П., Крушинский А.Г., Корницкий А.В. Валидация теплогидравлической модели реакторной установки с детальной разбивкой опускного участка для анализа термических нагрузок на корпус реактора. Ядерна та радіаційна безпека. 2012. №1(53). С. 16–21.
Sauvage T. Nuclear Reactor Severe Accident. SARNET. Hungary. April 2018. 198 р.
Antonyuk, N. Gerliga V., Skalozubov. Excitation of thermoacoustic oscillations in a heated channel. Journal of Engineering Physics and Thermophysics. 1990. 59, №4. Р. 1323–1328.
Гідродинамічні удари в обладнанні ядерних енергоустановок при трансзвукових режимах течії парорідинних потоків / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 2(82). С. 46–49.
Аналіз критичних для надійності умов гідравлічного удару в системах активної безпеки АЕС ВВЕР-1000 / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 1(81). С. 42–45.
Методика моделювання умов критичних по надійності гідравлічних впливів на насоси теплових і атомних електростанцій / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Проблеми атомної науки і техніки. 2017. №4(110). С. 74–78.
OECD. Specialist Meeting of Severe Accident. Rome (Italy). September. 1999. 343р.