Методологічні основи проектування двоконтурних замкнутих систем очищення повітря.

Анотація

У статті розглянуті основні методологічні принципи проектування двоконтурних замкнутих систем очищення повітря від полідисперсного пилу. Ця система очищення має суттєву перевагу порівняно з її прямоточними аналогами, а саме  дозволяє уникати викидів у атмосферу не уловленої у апараті очищення частини пилу. Цей, переважно дрібнофракційний пил, уловлюється за рахунок багаторазового проходження потоку через уловлювач циркуляційного контуру. Тобто уникнення забруднення навколишнього середовища досягається за рахунок застосування нової схеми руху газового запиленого потоку, який підлягає очищенню. Запровадження інноваційної схеми руху потоку не дозволяє використовувати традиційні методи розрахунку, а отже метою статті є формулювання основних методологічних підходів до проектування двоконтурних замкнутих систем очищення. Показано, що проектування системи очищення має складатися з двох основних етапів. Перший  розрахунок експлуатаційних показників елементів системи. Він ґрунтується на даних про фракційний склад пилу (диференціальній кривій розподілу) і характеристиках уловлюючих апаратів та проводиться для основного режиму роботи системи (режим очищення) і завершального (режим вибігу). Запропонована методика розрахунку, на відміну від усіх існуючих, дозволяє отримувати значення показників очищення у динаміці. Другий – гідравлічний розрахунок системи, яка складається з основного і циркуляційного контурів. Розрахунок пропонується проводити за рахунок складання балансів потужностей кожного контуру окремо і завдяки цьому обґрунтовано підбирати для них стандартне нагнітальне обладнання. Розрахунок ґрунтується на гідравлічних показниках, які визначаються або за звичними гідравлічними співвідношеннями (довідниковими даними), або за отриманими під час досліджень і наведеними у статті графіками.