Організація роботи водойми – охолоджувача як алгоритм безпечної експлуатації енергетичного об’єкта

Анотація

На будь-якому енергетичному підприємстві обов’язково присутні системи охолодження та тепловідведення від головного енергетичного обладнання, таких як конденсатори, теплообмінники чи насоси. На АЕС таку функцію виконують системи циркуляційного водопостачання. У якості охолоджувача в цій системі можуть використовуватися градирні, бризкальні басейни чи водойма-охолоджувач (ВО). В наданій статті наведено аналіз ефективності алгоритму функціонування саме енергетичних водоймохолоджувачів. Ціллю наукового дослідження є акцентування проблематики, що пов’язана із проектними розрахунками та недоліками будівництва, що негативно впливають на подальшу роботу енергетичного об’єкту. Об’єкт дослідження водоймаохолоджувач Хмельницької АЕС, що досліджується з урахуванням консервативного підходу. Під консервативним підходом мається на увазі підхід, при якому для параметрів і характеристик конструкції приймаються такі значення, використання яких призводить до виникнення найгірших показників функціонування системи чи її відмови. Консервативні фактори: негативне вітрове навантаження, екстремальні температури та вологість навколишнього середовища, зменшення підживлення, погіршення ремішування, максимальне навантаження енергетичного об’єкту, тощо. Основною метою роботи є розробка заходів для підвищення ефективності роботи ВО. Наукова та практична цінність складається з того, що до розрахунків конструкції гідротехнічних споруд водойм-охолоджувачів пропонується ввести прогностичні розрахунки показників функціонування, що проявляються тільки після побудови об’єкту і потребують детального моделювання. В роботі досліджуються показники оптимальної роботи ВО енергетичного комплексу в спекотну пору року при врахуванні алгоритму функціонування гідротехнічного об’єкту як єдиної структури в залежності від зміни зовнішніх факторів та теплового авантаження. Враховуються додаткові негативні фактори впливу й додаткові, в консервативному сенсі, вихідні події техногенного та природного характеру. Проводиться детерміністичний аналіз функціонування системи, на різних рівнях навантаження