Питання прогнозування впливу радіаційних наслідків аварій на об'єктах ядерної енергетики.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15276/opu.2.66.2022.08

Ключові слова:

радіаційні викиди, дозові навантаження, іонізуюче випромінювання, біологічний ефект, нейтронно-фізична модель

Анотація

Аналіз наслідків найбільших за історію ядерної енергетики аварій на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) та АЕС Fukushima-Daiichi визначив велику різноманітність радіаційних дозових навантажень на ліквідаторів, населення та довкілля. Прогнозування подальшого впливу радіаційних наслідків на біологічні та екологічні об'єкти суттєво залежить не тільки від діапазону отриманих внаслідок аварій радіаційних навантажень, а й від інших численних факторів, які безпосередньо не пов'язані з радіаційними наслідками аварій. Аналіз стохастичних підходів прогнозування впливу радіаційних наслідків визначив їх обмежені можливості через відсутність достатньо адекватних та обґрунтованих статистичних баз даних щодо негативних ефектів в наслідок аварійних радіаційних навантажень. Аналіз детерміністських методів прогнозування впливу радіаційних наслідків визначив їх обмежені можливості внаслідок суттєвих кількісних та якісних розбіжностей з різних методів. Ці розбіжності можуть бути викликані різницею як нейтронно-фізичних моделей «доза – ефект», і умов експериментальної верифікації різних методів. Для прогнозування впливу радіаційних наслідків аварій на АЕС актуально розробити альтернативний ризик-орієнтований підхід, що ґрунтується на комплексному використанні як стохастичних, так і детерміністських методів з урахуванням обмежень їх застосування. «Верхня» межа області ймовірності виникнення неприпустимої негативної події в залежності від отриманих у процесі аварій доз опромінення визначається стохастичними методами, а «нижня» межа області ймовірності виникнення неприпустимого негативного ефекту визначається детерміністичними методами. Граничне (максимальне) значення ймовірності неприпустимої негативної події визначається гранично допустимою дозою початку променевої хвороби. Отримані результати можуть бути основою об'єктивних оцінок інформування громадянського населення про наслідки радіаційних аварій на АЕС.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Яроцька Яроцька, Odessa I.І. Mechnikov National University

DSc., Prof.

Посилання

Носовский А.В., Васильченко В.Н., Ключников А.А., Пристер Б.С. Авария на Чернобыльской АЭС. Опыт преодоления. Извлеченные уроки. Київ : Техніка, 2006. 264 с.

Барьяхтар В.Г. Чернобыльская катастрофа. Київ : Наук. думка, 1995. 568 с.

UNSCEAR 2000 REPORT, Vol. II (2000). Annex J: Exposures and effects of the Chernobyl accident. UNITED NATIONS New York, 2000. P. 453–551. URL: https://www.unscear.org/docs/publications/ 2000/UNSCEAR_2000_Annex-J.pdf.

The Chernobyl accident : updating of INSAG-1 : INSAG-7 (1992) A report by the International Nuclear Safety Advisory Group. Vienna : International Atomic Energy Agency, 1992. 136 р. URL: https:// www-pub.iaea. org /MTCD/publications/PDF/Pub913e_web.pdf.

Sources and Effects of Ionizing Radiation: United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation 2008 Report, Volume II (2011). Annex D: Health effects due to radiation from the Chernobyl accident. UNITED NATIONS New York, 2011. 47–206. URL: https://www.unscear. org/docs/reports/2008/11-80076_Report_2008_Annex_D.pdf.

World Health Organization. (‎2006)‎. Health effects of the Chernobyl accident and special health care programmes. World Health Organization. Geneva, 160 p. URL: https://apps.who.int/iris/ handle/10665/43447.

Скалозубов В.И., Ключников А.А., Ващенко В.Н., Яровой С.С. Анализ причин и последствий аварии на АЭС Fukushima как фактор предотвращения тяжелых аварий в корпусных реакторах : монография / за ред. В.И. Скалозубова. Чернобыль : Ин-т проблем безопасности АЭС, 2012. 280 с.

Evaluation of Meteorological Analyses for the Radionuclide Dispersion and Deposition from the Fukushima Daiichi Nuclear Power Plant Accident. Geneva : WMO, 2013. 68 р.

Оперативный анализ аварии на АЭС “Фукусима-1” (Япония) и прогнозирование ее последствий / Р.В. Арутюнян, Л.А. Большов, А.Е. Киселев и др. Атомная энергия. 2012. 112(3). С. 151–159. URL: https://dlib.eastview.com/browse/doc/27115482.10. (2012) Оценка выброса радионуклидов при аварии на АЭС “Фукусима-1” (Япония) 15 марта 2011 г. / Р.В. Арутюнян, Л.А. Большов, Д.А. Припачкин и др. Атомная энергия. 2012. 112(3). C. 159–163. URL: https://dlib.eastview.com/browse/doc/27115472.11. Козлов И.Л. Анализ экологических последствий и уроков Фукусимской аварии. Праці Одеського політехнічного університету. 2014. 1(43). C. 112–120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Popu_ 2014_1_20.12. Preliminary Dose Estimation from the Nuclear Accident after the 2011 Great East Japan Earthquake and Tsunami. World Health Organization. Geneva : WHO, 2012. 120 p.13. Preliminary estimation of release amounts of 131I and 137Cs accidentally discharged from the Fukushima Daiichi nuclear power plant into the atmosphere / M. Chino, H. Nakayama, H. Nagai, et al. Journal of Nuclear Science and Technology. 2011. 48(7). P. 1129−1134. URL: https://doi.org/ 10.1080/18811248.2011.9711799.14. Xenon-133 and caesium-137 releases into the atmosphere from the Fukushima Dai-ichi nuclear power plant: determination of the source term, atmospheric dispersion, and deposition / A. Stohl, P. Seibert, G. Wotawa, et al. Atmospheric Chemistry and Physics. 2011. 11. P. 28319–28394. URL: http://www. atmos-chem-phys.net/12/2313/2012/acp-12-2313-2012.pdf.15. UNSCEAR 2013 Report. Sources, Effects and Risks of Ionizing Radiation. Report to the General Assembly of United Nations. Vol. I. Scientific Annex A: Levels and Effects of Radiation Exposure Due to the Nuclear Accident after the 2011 Great East-Japan Earthquake and Tsunami, Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation. New York : UNSCEAR, 2014. 289 p. URL: https://www.unscear.org/docs/reports/2013/13-85418_Report_2013_Annex_A.pdf.16. Health Risk Assessment from the Nuclear Accident after the 2011 Great East Japan Earthquake and Tsunami, Based on a Preliminary Dose Estimation. World Health Organization. Geneva : WHO, 2013. 168 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/978924150513.17. Kai M. Some lessons on radiological protection learned from the accident of the Fukushima Dai-ichi nuclear power plant. J. Radiol. Prot. 2012. 32(1), P. 101−105.18. The Fukushima Daiichi Accident. Report by the Director General, IAEA, Austria, Vienna : 2015. 208 р. URL: https://www-pub.iaea.org/mtcd/publications/pdf/pub1710-reportbythedg-web.pdf.19. Rusov V.D., Zelentsova T.N. Thermodynamic theory of phase transition in biosubstance from exposure to low doses of ionizing radiation, Proc of Intern. Conf. on «Low doses of ionizing radiation: biological effects and regulatory control. Seville (Spain). Publ. IAEA-CN-67/156, 1997. P. 491–495.

Rusov V.D., Zelentsova T.N., Tarasov V.A. Precision method for the determination of neutrino mixing angle. Problems of Atomic Science and Technology, Ser. General and Nuclear Phys. 2001. 6(1), P. 157–160. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/79476.21. Баранова А.А. Б24 Радиационная биофизика : лабораторный практикум. Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2018. 100 с.

Гребенюк А.Н., Легеза В.И., Евдокимов В.И. и др. Радиационная медицина. Часть 1. Основы биологического действия радиации. СПб. : Политехника-сервис, 2013. 124 с.

Калистратова В.С., Беляев И.К., Жорова Е.С. и др. Радиобиология инкорпорированных радионуклидов. М. : Изд-во ФМБЦ им. А.И. Бурназяна, 2012. 464 с.

Козлов И.Л., Скалозубов В.И., Оборский Г.А. Развитие методов переоценки ядерной безопасности с учетом уроков большой аварии на АЭС Fukushima-Daiichi: монографія : LAP Lambert Academic Publishing, 2014. 448 с.

Смагин А.И. Биологическое действие и защита от ионизирующих излучений: учебное пособие. Челябинск : Издательский центр ЮУр ГУ, 2018. 117 с.

Губин А.Т., Сакович В.А. Методические проблемы практических оценок радиогенного риска. Радиационная гигиена, 2014. 7(1). С. 16–22.

Bodgi L., Canet A., Pujo-Menjouet L., et al. Mathematical models of radiation action on living cells: From the target theory to the modern approaches. A historical and critical review / L. Bodgi, A. Canet, L. Pujo-Menjouet, et al. Journal of theoretical biology. 2016. Vol. 394. P. 93–101.

Филимонов М.М., Новиков Д.А. Радиобиология: учебное пособие. Минск : БГУ, 2015. 132 с. URL: http://elib.bsu.by/handle/123456789/123247.

Алексахин Р.М., Гераськин С.А., Удалова А.А. Новейшие результаты исследований в области радиоэкологии. Вестник Российской академии наук. 2015. 85(4). P. 373–376.

Morgan W.F., Sowa M.B. Effects of ionizing radiation in nonirradiated cells. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2005. 102(40). P. 14127–14128. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16186485.

Вопросы дозиметрии и радиационная безопасность на атомных электрических станциях, учебное пособие / за ред. Носовского А.В. Славутич : Укратомиздат, 1998. 405 с.

Рюм В., Волощак Г., Шор Р. Эффекты дозы и мощности дозы ионизирующего излучения- дискусия с позиции радиологической защиты. Медицинская радиология и радиационная безопасность. 2017. 62(3). Р. 50−76.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-26

Як цитувати

[1]
Kozlov, I., Skalozubov, V., Kozlov О., Hani, H., Dudarev, I. і Yarotskaya, G. 2022. Питання прогнозування впливу радіаційних наслідків аварій на об’єктах ядерної енергетики. Праці Одеського політехнічного університету. 2 (66) (Лис 2022), 64–73. DOI:https://doi.org/10.15276/opu.2.66.2022.08.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>