Попередження умов гідродинамічної нестійкості у системах безпеки з насосами ядерних енергоустановок.

Автор(и)

  • Вадим Анатольович Кондратюк PhD, Assoc. Prof.,National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
  • Дмитро Олегович Федоров National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”
  • Володимир Іванович Скалозубов Національний університет "Одеська політехніка"
  • Юрій Олексійович Комаров Національний університет "Одеська політехніка"
  • Сергій Ілліч Косенко Національний університет "Одеська політехніка"

DOI:

https://doi.org/10.15276/opu.1.65.2022.08

Анотація

Вивчення гідродинамічної нестійкості у системах безпеки ядерних енергоустановок є актуальним. При детерміністичному аналізі безпеки АЕС на основі моделювання аварій необхідно враховувати можливість гідродинамічної нестійкості в робочому та перехідному режимах систем безпеки. Наслідками виникнення гідродинамічної нестійкості в системах безпеки можуть бути: значне погіршення умов тепломасообміну в реакторі та парогенераторах у процесі нагріву, підвищення потужності термогідроудару на обладнанні АЕС. встановлення та інші негативні наслідки. Негативними наслідками гідродинамічної нестійкості в системах безпеки АЕС можуть бути значне погіршення умов тепломасообміну та теплові гідроудари підвищеної потужності. Основними причинами гідродинамічної нестабільності в системах безпеки є інерційне запізнювання реакції регулюючої арматури та напорної характеристики насосів на «швидкі» зміни гідродинамічних параметрів систем АЕС. Метою цієї роботи є визначення методів мінімізації впливу причин виникнення гідродинамічної нестійкості у системах безпеки. Наведено методи обґрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов гідродинамічної нестійкості в стаціонарних робочих і перехідних режимах систем безпеки з насосами. Представлено методику обґрунтування ефективних конструктивно-технічних параметрів демпферних пристроїв для запобігання умов гідродинамічної нестійкості в перехідних режимах пускових насосів систем безпеки. Визначено умови стійкості в стаціонарних режимах роботи початкового парогазового об’єму демпферних пристроїв. Визначено мінімально допустимі розміри демпферних пристроїв, що відповідають умовам гідродинамічної стійкості в перехідних режимах насосів систем безпеки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

International Fact Finding Expert Missing of the Fukushima Accident . Report of IAEA. Viena. 2011. 160 p.

OECD. Specialist Meeting on Severe Accident Management. Niantic (USA). June 2015. 237 p.

IAEA International Fact Finding Expert Mission of the Fukushima Dai-Ichi NPP Accident Following the Great East Japan Earthquake and Tsunami: IAEA Mission Report (IAEA, 2019) 78 p.

Воробьев Ю.Б., Кузнецов В.Д., Динь Ч.Н. Использование генетического алгоритма в динамическом вероятностном анализе безопасности АЭС. Обеспечение безопасности АЭС с ВВЭР: материалы 6-й междунар. науч.-техн. конф.. Подольск. Россия. 26–29 мая 2009 г. По-дольск : ОКБ «Гидропресс».

Борисенко В.И. О некоторых закономерностях последствий аварий на АЭС. Проблеми безпеки АЕС і Чорнобиля. 2012 №18. С. 6–15.

Применение вероятностных методов анализа безопасности АЭС при ис-следовании нарушений хрупкой прочности корпуса реактора / Б.Ю. Грищенко, М.А. Полянский, А.Е. Севбо, И.А. Семенюк и др. Ядерна та радіаційна безпека. 2013. №1(57). С. 22–25.

Вышемирский М.П., Мазурок А.С, Носовский А.В. Анализ влияния начальных и граничных условий на формирование термоудара корпуса реактора. Ядерна та радіаційна безпека. 2013. №1(57). С. 26–30.

Дробышевский Н.Д. Верификация и предложение механического модуля кода СОКРАТ к задачам расчета на прочность. Обеспечение безопасности АЭС с ВВЭР: материалы 6-й междунар. науч.-техн. конф., Подольск. Россия. 26-29 мая 2009 г. Подольск : ОКБ «Гидропресс».

Мазурок А.С., Алексеев Ю.П., Крушинский А.Г., Корницкий А.В. Валидация теплогидравлической модели реакторной установки с детальной разбивкой опускного участка для анализа термических нагрузок на корпус реактора. Ядерна та радіаційна безпека. 2012. №1(53). С. 16–21.

Sauvage T. Nuclear Reactor Severe Accident. SARNET. Hungary. April 2018. 198 р.

Antonyuk, N. Gerliga V., Skalozubov. Excitation of thermoacoustic oscillations in a heated channel. Journal of Engineering Physics and Thermophysics. 1990. 59, №4. Р. 1323–1328.

Гідродинамічні удари в обладнанні ядерних енергоустановок при трансзвукових режимах течії парорідинних потоків / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 2(82). С. 46–49.

Аналіз критичних для надійності умов гідравлічного удару в системах активної безпеки АЕС ВВЕР-1000 / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 1(81). С. 42–45.

Методика моделювання умов критичних по надійності гідравлічних впливів на насоси теплових і атомних електростанцій / В.И. Скалозубов, І.Л. Козлов, О.О. Чулкин, Ю.О. Комаров та ін. Проблеми атомної науки і техніки. 2017. №4(110). С. 74–78.

OECD. Specialist Meeting of Severe Accident. Rome (Italy). September. 1999. 343р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-03-21

Як цитувати

[1]
Kondratyk, V., Fedorov, D., Skalozubov, V., Komarov, Y. і Kosenko, S. 2022. Попередження умов гідродинамічної нестійкості у системах безпеки з насосами ядерних енергоустановок. Праці Одеського політехнічного університету. 1(65) (Бер 2022), 70–75. DOI:https://doi.org/10.15276/opu.1.65.2022.08.

Номер

№ 1(65) (2022): Праці Одеського політехнічного університету

Розділ

Енергетика

Ліцензія

Редакція збірника «Праці Одеського політехнічного університету» практикує політику відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Контент розповсюджуються відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution Licence.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>