Розробка і дослідження дросельно-регулюючого вентиля з підвищеною ерозійної стійкістю
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.3.62.2020.08Ключові слова:
ерозія, вентиль нової конструкції, експеримент, розподіл тиску, видаткова характеристикаАнотація
Надійність і безаварійність роботи атомних станцій обумовлена надійністю роботи трубопровідних систем, що пов'язують основне і допоміжне обладнання. Основними елементами таких систем є енергетична арматура (клапани, вентилі та ін.), надійна робота якої багато в чому визначає надійність АЕС в цілому. При цьому однією з проблем, що знижують ресурс арматури, є ерозійний знос основних її елементів. Стаття присвячена розробці і експериментальному дослідженню вентиля з підвищеною стійкістю до ерозійного зносу. В статті показані проблеми, які пов'язані з експлуатацією вентиля і, як наслідок, обумовлюється актуальність дослідження. Слід зазначити, що дослідження вентиля запропонованої конструкції виконується вперше. Особливістю конструкції вентиля є те, що робоче середовище, проходячи орган регулювання, потрапляє в пористу засипку, де відбувається ефективне гасіння швидкості потоку і пов'язаного з цим шумом. Представлена експериментальна конструкція вентиля і описаний експериментальний стенд для його дослідження, дається опис методів дослідження. Для дослідження течії в пористому шарі вентиля використовувалися 12 датчиків, заведених всередину шару. У якості пористої засипки використовувався дрібний поліетилен, тому експеримент проводився на низькому тиску і при нормальних температурах. В результаті експерименту отримано розподіл тиску в пористому шарі в залежності від ступеня відкриття вентиля і збільшення витрати через нього. Отримано нелінійні залежності на середніх витратах і лінійні на максимальних і мінімальних витратах. Встановлено, що в такому вентилі ділянка з високою швидкістю середовища буде перебувати в пористої засипці. Дослідження гідравлічної характеристики показало, що вона має характер близький до лінійного, подібний для течій в пористих середовищах.
Завантаження
Посилання
Имбрицкий М.И. Справочник по арматуре и трубопроводам химических цехов электростанций. Москва. : Энергоатомиздат, 1985. 168 с.
Иткина Д.М. Исполнительные устройства систем управления в химической и нефтехимической промышленности. Москва : Химия, 1984. 232 с.
Арзуманов Э.С. Гидравлические регулирующие органы систем автоматического управления. Москва : Машиностроение, 1985. 256 с.
Павлишин П.Я. Пошкодження енергетичної арматури і її вхідний контроль. Праці Одеського політехнічного університету. 2019. Вип. 3(59), С. 64–67. DOI: 10.15276/opu.3.59.2019.09.
Причины и виды неисправностей запорной арматуры. URL: https://tpa-asteko.ru/poleznye-materialy/106-prichiny-i-vidy-neispravnostej-zapornoj-armatury.
Казначеева И.В. Эрозионный износ энергетической арматуры. Вестник калужского универси-тета. 2013. № 3-4. C. 18–22.
Имбрицкий М.И. Надёжность арматуры энергетических блоков. Москва :Энергия, 1980. 95 с.
Соединение труб из разнородных металлов / Киселёв С.Н. и др. Москва : Машиностроение, 1981. 176 с.
Филлипов Г.А., Салтанов Г.А., Кукушкин А.Н. Гидродинамика и тепломассообмен в присутст-вии поверхностно-активных веществ. Москва : Энергоатомиздат, 1988. 184 с.
Сборник директивных материалов по эксплуатации энергосистем : Теплотехническая часть. Минэнерго СССР. Москва : Энергоатомиздат, 1981. 320 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Редакція збірника «Праці Одеського політехнічного університету» практикує політику відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу. Контент розповсюджуються відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution Licence.
