Водостійкість затверділих радіоактивних відходів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15276/opu.2.61.2020.07

Ключові слова:

водостійкість, затвердіння, вилуговування, радіонуклід, цемент, матриця, швидкість, іони

Анотація

Розглянуто результати експериментальних досліджень вилуговування, які характерні для рідких радіоактивних відходів радіонуклідів, з цементних матриць для тривалого зберігання. Показано, що вилуговування є характеристикою хімічної стійкості матриць, що свідчить про здатність матеріалу матриць перешкоджати поширенню локалізованих в них радіонуклідів в навколишнє середовище. Відзначено, що швидкості вилуговування радіонуклідів з цементних матриць змінюються з плином часу їх контакту з водомісткими середовищами. Наведено і проаналізовано хронометричні залежності швидкостей вилуговування. Показано, що вони складаються з двох ділянок різної тривалості. Початкова ділянка, тривалістю до 250 годин, відрізняється більш високою крутизною зі зменшенням абсолютного значення швидкості до 2 порядків. Наступна ділянка, тривалістю до 2500 і більше годин, відрізняється асимптотичним зниженням швидкості до постійного мінімального значення. Отримано апроксимуючі функції експериментальних хронометричних залежностей вилуговування радіонуклідів у вигляді логарифмостепеневих виразів, справедливих в інтервалах тривалості експериментів, з достовірністю не менше 0,9. Показано, що найбільш інтенсивно піддаються вилуговуванню одновалентні іони натрію і цезію. Абсолютні значення швидкостей вилуговування одновалентних нуклідів на два-три порядки більші, ніж двовалентних, за інших рівних умов. Значний вплив на швидкість вилуговування надає зміст нукліду в складі матеріалу компаунда. Підвищення температури матриці сприяє збільшенню швидкостей вилуговування, що швидше за все обумовлено позитивним температурним коефіцієнтом дифузійної характеристики. Опромінення матриць зменшує швидкість вилуговування в результаті зниження пористості тіла матриці і утворення малорозчинних гідратів. Окислювально-відновні показники розчинів, пов’язаних матрицями, не робить істотного впливу на швидкість вилуговування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Кьён Вон Хан, Йорма Хейнонен, Арнольд Бонн. Ликвидация радиоактивных отходов: мировой опыт и проблемы. Бюллетень МАГАТЭ. Vienna, Austria. 1997. 39, 1. C. 33–41. URL: https://www.iaea.org/sites/default/files/39102683341_ru.pdf.

ГОСТ Р 52126-2003 Отходы радиоактивные. Определение химической устойчивости отвержден-ных высокоактивных отходов методом длительного выщелачивания. 2004. URL: http://docs. cntd.ru/document/gost-r-52126-2003.

Ястребинский Р.Н., Павленко В.И., Черкашина Н.И. Выщелачиваемость радионуклидов из це-ментных компаундов с радиоактивными отходами. Международный журнал прикладных и фун-даментальных исследований. 2015. № 12-7. С. 1195–1198. URL: http://www.applied-research.ru/ru/article/view?id=8114 (дата звернення: 08.03.2020).

Руководство по безопасности при использовании атомной энергии «Рекомендации по разработке критериев приемлемости радиоактивных отходов для захоронения при проектировании пунктов приповерхностного захоронения радиоактивных отходов» (РБ-141-18). 2018. URL: https:// files.stroyinf.ru/Index2/1/4293737/4293737146.htm.

Сваровский А.Я., Стриханов М.Н., Жиганов А.Н., Технология и оборудование обезвреживания жидких радиоактивных отходов: учеб. пособие. М. : НИЯУ МИФИ, 2012. 500 с. URL: https:// rucont.ru/efd/347603.

Иммобилизация средне- и высокоактивных отходов в цементную матрицу: влияние облучения на образование газов и выщелачивание радионуклидов / Б.Г. Ершов, Т.К. Юрик, ГЛ. Быков, А.В. Гордеев, П.В. Козлов, О.М. Слюнчев, С.И. Ровный, Ю.В. Глаголенко. Вопросы радиацион-ной безопасности. 2008. № 1. С. 3–15.

Технологии отверждения жидких радиоактивных отходов / В.А. Свидерский, В.В. Глуховский, И.В. Глуховский, Т.С. Дашкова. Ядерна та радіаційна безпека. 2019. № 1. С. 68–74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ydpb_2019_1_14.

Цементирование боратсодержащих жидких радиоактивных отходов при повышенной темпера-туре / Ю.А. Ольховик, Ю.Г. Федоренко, А.Н. Розко, С. Ю. Саенко, В.А. Шкуропатенко. Ядерна енергетика та довкілля. 2019. № 1 (13). С. 59–66.

Пискунов В.М. Разработка технологии иммобилизации радиоактивных отходов с использовани-ем материалов на основе минерального сырья: автореф. дис. … канд. техн. наук : Санкт –Петербург, 2014. 20 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-06-03

Як цитувати

[1]
Kovalchuk, V.I., Kozlov, I., Dorozh О., Bogdanov, N. і Meletenko, N. 2020. Водостійкість затверділих радіоактивних відходів. Праці Одеського політехнічного університету. 2(61) (Чер 2020), 61–69. DOI:https://doi.org/10.15276/opu.2.61.2020.07.

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають