Ефективність експлуатації парогенераторів атомних електростанцій
DOI:
https://doi.org/10.15276/opu.2.64.2021.04Ключові слова:
парогенератори, режими роботи, ефективність, критерій ефективності, показник ОЕЕ (overall equipment effectiveness), оцінки ефективностіАнотація
Розглянуто можливість комплексної оцінки ефективності експлуатації парогенераторів ядерних енергоустановок з водо-водяними реакторами, заснованої на показнику ефективності роботи обладнання OEE (overall equipment effectiveness). Запропоновано розглядати ефективність як ймовірність функціонування з позицій доступності, продуктивності і якості продукту. Метою роботи є оцінка можливості використання показника OEE для аналізу ефективності експлуатації парогенераторів атомних електростанцій в комплексних умовах: реактор - парогенератор - турбіна. Досягнення поставленої мети дозволить отримати комплексний показник моніторингу ефективності парогенеруючих систем атомних електростанцій і мати інструмент для систематичного контролю працездатності парогенераторів. Для оцінки організаційно-екологічної ефективності організаційної структури запропоновано індивідуальні, групові та інтегральні показники, що відображають частку або зниження абсолютного показника в системі порівняно з базовим. Дослідження базується на аналізі багаторічних результатів експлуатаційних показників блоків з парогенераторами ПГ-1000, які є співставними. Показано, що основним елементом системи паротворення, який визначає її ефективність, є теплогенеруюче джерело. Оцінений внесок в ефективність усіх аспектів експлуатації. Показано, що показник ефективності експлуатації обладнання ОЕЕ дозволяє характеризувати ефективність експлуатації парогенераторів ядерних енергоустановок з водо-водяними реакторами, і може застосовуватися для моніторингу та управління процесом їх експлуатації. В результаті дослідження визначено, що ефективність функціонування парогенератору підвищується в міру досягнення максимального значення його продуктивності.
Завантаження
Посилання
Основы современной энергетики: учебник для вузов: в 2 т. / под общ. ред. чл.-корр.РАН Е.В. Аметистова. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Издательский дом МЭИ, 2008. Т. 1. 472 с.
Как рассчитывается коэффициент использования мощности. 2021. URL: https://1000eletric. com/kak-rasschitat-koeffitsient-ispolzovaniya-oborudovaniya/. (дата звернення 14.10.2021).
Дубоносова А. Н. Оценка производственной мощности предприятия. Планово-экономический отдел. 2017. № 5. С. 3–6.
Берстень Е.В., Егорова Т.А. Оценка экологической эффективности организационной структуры промышленного предприятия. 2007. URL: http://www.e-rej.ru/Articles/2007/Bersten_Yegorova.pdf. (дата звернення 14.10.2021).
Аркадов Г.В., Гетман А.Ф., Усанов А.И., Ловчев В.Н., Гуцев Д.Ф. Опыт использования «Методических рекомендаций по применению системной методологии для обеспечения целостности теплообменных труб парогенераторов АЭС с ВВЭР-1000 и ВВЭР-440». Надійність і довговічність машин і споруд. 2009. Вип. 32. С. 41 – 48.
Адаменков А.К., Малахов И.В., Веселова И.Н. Оценка эффективности эксплуатации устройства для снятия напряжений в коллекторе парогенератора ПГВ-1000. Атомная энергия. 2017. Т. 123, Вып. 2, С. 79 – 81.
Nakajima S. Introduction to TPM: Total Productive Maintenance. Productivity Press Inc.: Cambridge, MA, 1988.
Общая эффективность оборудования OEE. URL: https://qualitybusiness.ru-oee/. (Дата звернення 20.07.2020).
A. J. de Ron and J. E. Rooda. OEE and equipment effectiveness: An evaluation. International Journal of Production Research. 2006. Vol. 44, № 23. 4987–5000.
Kozlov I., Kovalchuk V., Klymchuk O., Sova K., Aksyonova I., Borysenko K. Improvement of methods of comprehensive assessment of the operation efficiency of centralized heat supply systems in municipal heat power engineering. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2021. 2(8 (110). P. 16–22. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.230218.
Гнеденко Б. В., Хинчин А. Я. Элементарное введение в теорию вероятностей. Москва :, Наука, 1970. 168 с.
